Шуляк пропонує реформувати систему сертифікації будівельників для боротьби з корупцією та монополіями
Для зменшення корупційних ризиків та підвищення прозорості у сфері містобудування, окрім подальшої цифровізації, необхідно переглянути процедури сертифікації фахівців будівельної галузі та освітні можливості для них. Йдеться про впровадження цифрових іспитів, створення механізму позбавлення сертифікатів за порушення та ліквідацію освітніх монополій, що роками панують на ринку.
Такеу думку висловила голова Комітету ВР з питань організації державної влади та очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
За її даними, поточна ситуація вказує на гострий брак сертифікованих спеціалістів. Як приклад, в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) зареєстровано лише 375 атестованих інженерів-консультантів, з яких тільки 43 мають чинний сертифікат найвищої категорії складності. Аналогічна проблема і з інженерами технагляду: із понад 17 тисяч атестованих фахівців, чинний сертифікат вищої категорії має лише 1521 спеціаліст.
«На весь ринок, на обʼєкти, які будуються за участю міжнародних партнерів, на ті, що реалізують громади, на обʼєкти державного рівня банально не вистачає людей», – пояснила Шуляк.
Парламентарка підкреслила, що для виправлення ситуації необхідно зробити доступ до професії більш відкритим та справедливим. Одним із головних інструментів для цього є запровадження цифрових іспитів.
«Сьогодні людині потрібно йти до однієї конкретної організації, яка має монополію. І не до абстрактної організації, а до конкретних людей. І просити, щоб поставили хорошу оцінку. Ми пропонуємо інший підхід – відкриті цифрові іспити, які не можна підробити. Це легко реалізується через «Дію» або інші електронні сервіси», – акцентувала вона.
Іншою вагомою проблемою є освітня монополія у підвищенні кваліфікації.
«Я ще памʼятаю ті часи, коли в одній організації курси читали чоловік, дружина і донька. Так точно не має бути», – зазначила Олена Шуляк.
На її думку, підвищенням кваліфікації мають займатися українські вищі навчальні заклади будівельного профілю, а виконавці робіт повинні мати широкий вибір курсів.
«Це, власне, знищення освітньої монополії в цій царині – залучення максимальної кількості закладів вищої освіти до освітнього процесу (підвищення кваліфікації). На сьогодні наші ЗВО, які працюють в цій сфері, вони точно можуть бути тим майданчиком, який може надавати відповідну кваліфікацію. Свого часу так зробили для архітекторів і це спрацювало», – зауважила Шуляк.
Третім ключовим напрямом є відповідальність сертифікованих виконавців, а саме — створення прозорої системи анулювання сертифікатів. Шуляк констатувала, що за 30 років незалежності держава не позбавила права на професію жодного архітектора чи інженера, навіть за наявності грубих порушень.
«Ми бачимо на Подолі будинки-монстри, бачимо спотворення міського простору, будівництво з порушеннями. Але жодна людина, яка мала сертифікат і була дотична до порушення, не понесла відповідальність», – зауважила вона.
Політикиня наполягає на необхідності створення прозорої системи позбавлення сертифікатів, зокрема з використанням цифрових рішень. Це завдання, за її словами, має стати спільною справою парламенту, уряду та антикорупційних інституцій.
«Це виклик – сформувати не лише законодавство, а всю систему, яка запобігатиме зловживанням. Тоді ми не будемо мати обличчя міст, спотворене безкарністю», – резюмувала Олена Шуляк.