Як Зонненберг у Швейцарії. У парламенті вивчають досвід інших країн у налагодженні ефективних систем цивільного захисту
Державі слід ретельніше вивчати ефективні кейси систем цивільного захисту європейських країн і удосконалювати підходи через воєнні загрози з боку рф. Зокрема, доцільними будуть практики цивільного захисту Швейцарії, де налічується понад 370 тисяч різних укриттів і є навіть таке, що розраховане одночасно для 20 тисяч осіб.
На цьому наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
Вона розповіла, що ще за часів Холодної війни у 60-тих роках Швейцарія стала однією із перших країн, які на федеральному рівні законодавчо передбачили обов’язкове будівництво ядерних бункерів. Законодавство Швейцарії на той момент зобов’язувало власника будинку, де більше ніж вісім кімнат, відводити частину площі під сховище на випадок ядерного конфлікту. Але забудовник може відмовитись від обов’язкового відведення площі будівлі під укриття, якщо сплатить компенсацію у 800 франків.
«Ця компенсація, з одного боку, надає власникам вже побудованих та введених в експлуатацію житлових будинків право користування укриттями, побудованими відповідними муніципалітетами. З іншого боку, ці кошти направляються муніципалітетами на зведення нових укриттів, або на їх підтримку, або на фінансування інших заходів цивільної безпеки. Також законом передбачено, що в разі досягнення на території кантону необхідної кількості захисних споруд стягнення компенсації з тих, хто відмовляється їх будувати, може не відбуватися взагалі», – розповіла Шуляк.
Вона також зазначила, що у швейцарському місті Люцерн розташований автомагістральний тунель Зонненберг, який є водночас найбільшим у світі цивільним ядерним сховищем, призначеним для захисту 20 тис. цивільних осіб у разі війни чи катастрофи. Загалом, за більше ніж 60 років дії законодавства з обов’язкового будівництва укриттів для цивільного населення Швейцарії вдалося повністю убезпечити своє населення на випадок війни, надзвичайної ситуації та інших катастроф.
«Відповідно до закону 1963 року, всім жителям Швейцарії, включно з іноземцями та біженцями, гарантоване місце в притулку, здатному захистити їх від ядерної, біологічної та хімічної зброї, а також від влучень звичайної зброї. У країні налічується близько 370 000 приватних і державних укриттів, тобто для кожного з дев’яти мільйонів жителів країни є місце у такому укритті», – підкреслила Шуляк.
При цьому, парламентарка зазначила, що нещодавно у Швейцарії вирішили ще більше вдосконалити свою систему цивільного захисту – через російську загрозу. На модернізацію укриттів у Швейцарії планують витратити близько 250 мільйонів доларів.
За словами Шуляк, з минулого року в Україні почав діяти Закон № 2486-IX щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій. Він передбачає обов‘язкову наявність інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній і проєктній документації, а також створення мережі надійних та сучасних укриттів. Крім цього, законом передбачена обов’язкова наявність укриттів у новобудовах використання споруд подвійного призначення.
«З 1 листопада 2023 року нові ДБН – ДБН «Захисні споруди цивільного захисту» (ДБН В.2.2-5:2023), вже почали діяти. Не всім вони подобаються, але безпека для нас сьогодні на першому місці і, звичайно, будівництво укриття і постійний перегляд можливостей переміщати і наші виробництва. і наші адміністративні споруди під землю зараз будуть у прерогативі», – розповіла Шуляк.
Крім безпекового також дуже швидко розроблявся стандарт щодо запровадження принципів безбар’єрності, доступності, інклюзивності. Зокрема, конкретні приклади їх впровадження вже є у сфері містобудування та будівництва, оскільки вищезгадані ДБН передбачають і підвищені вимоги до інклюзивності. Ними зобов’язані керуватися підрядники під час проєктування, будівництва і відновлення пошкоджених об’єктів.