Олена Криворучкіна: Ракетні удари — це справжня хімічна бомба для довкілля України

Ексклюзив

За даними Міністерстві економіки України, найбільшої шкоди у Києві та Київській області від військових дій зазнало повітря, забруднене внаслідок горіння нафтобаз, торговельних складів й об’єктів енергетичної інфраструктури. Сума збитків наразі складає понад 47 мільярдів 483 мільйони гривень. І це лише один зафіксований факт.

Нині у нашій країні глобальна екологічна катастрофа. Олена Криворучкіна, народна депутатка IX скликання, заступниця голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування в ексклюзивному інтерв`ю для «Київщини 24/7» розповіла як повномасштабне вторгнення росії  призвело до екоциду в Україні, які наслідки це буде мати та чи є у нас шанс відновити екологічну рівновагу.

 

– До чого призвів екоцид в Україні? Які збитки  ми отримали?

– Наразі сума збитків становить 2,77 трлн гривень. З них 784,1 млрд – це шкода атмосфері, 84,7 млрд – воді, 1,17 трлн – землі та ще 602 млрд – шкода природно-заповідному фондуУкраїни.

Але важливо розуміти, що це лише попередні розрахунки. По-перше, у нас наразі немає доступу до тимчасово окупованих територій України, але ж це наша земля і там також агресор своїми діями заподіює шкоду, в тому числі навколишньому природному середовищу. І коли Україна деокупує ці території, то, вочевидь, загальна сума збитків збільшиться в рази. По-друге, це розрахунки за тими типами збитків, за якими на сьогодні вже є затверджені методики розрахунку.

Але важливі не самі цифри. Важливо розуміти, що на відміну, наприклад, від інфраструктурних збитків, навіть за наявності відповідних коштів, відновити екосистему не вдасться. При  бажанні, швидко можна побудувати нову дорогу чи міст, можна відновити зруйновані підприємства та, навіть, побудувати краще, ніж було. Але неможливо за рік чи два відновити ліс. Неможливо стабілізувати екосистему у забруднених морях тощо. І це головне. Наслідки війни для української екології будуть відчуватися ще не один десяток років і коли ми сьогодні говоримо про відновлення України за “зеленими” принципами, то це ми забезпечуємо нормальну якість життя не нам з вами, а вже нашим дітям та онукам. Це стратегічна інвестиція в майбутнє України.

– Які українські регіони постраждали найбільше під час війни? 

– Звичайно, найбільше постраждали ті регіони, які стали плацдармом для бойових дій. Ми всі неодноразово бачити знищені окупантом українські міста, сотні гектарів випаленої землі тощо. З об’єктивних причин ми наразі не можемо встановити розмір шкоди, завданої агресором, на окупованих територіях. Щодо тих областей, де ми маємо можливість проводити підрахунки збитків, то можна сказати, що найбільше постраждали південні та східні регіони України – передусім Херсонська, Сумська та Харківська області.

Якщо говорити про конкретні цифри, то лише внаслідок підриву Каховської греблі екологічної шкоди завдано майже на 138 мільярдів гривень.

На Харківщині російські війська завдали величезної шкоди, зокрема обстрілявши ядерну дослідницьку установу “Джерело нейтронів” – 74 удари могли спричинити радіаційну катастрофу в радіусі 10 кілометрів. А на острові Джарилгач у Херсонській області окупанти влаштували справжній екоцид – лише за 2023 рік вони спричинили 36 пожеж і знищили понад дві тисячі гектарів заповідної землі.

Це не просто цифри – це реальна трагедія для природи та екосистем України.

Під час вибуху утворюється величезна кількість токсичних речовин

– Розкажіть, будь ласка, детальніше про шкоду довкіллю. Я знаю, що, наприклад, у результаті бойових дій в атмосферне повітря вже потрапило близько 1,2 мільйона тонн забруднюючих речовин, включно з 430 тисячами тонн оксиду вуглецю, 700 тисячами тонн пилу та 40 тисячами тонн неметанових летких органічних сполук, а також значна кількість важких металів та інших шкідливих речовин.

– Внаслідок атак рф повітря перетворюється на такий собі токсичний “коктейль”. Кожна атака агресора на об’єкти підвищеного ризику несе додаткову небезпеку для людей. Наприклад, у результаті атаки рф на Харківську нафтобазу відбувся розлив паливно-мастильних матеріалів, забруднення ґрунтів та річки Немишля. Або ж візьмемо завод “Сумихімпром”, де через обстріл стався витік 67 тонн аміаку.

Але найстрашніше, що це лише видима частина екологічної шкоди. Не треба бути екологом, щоб розуміти, як це впливає на цивільних, які живуть поруч. А через повітря, воду, ореол поширення небезпечних речових може суттєво збільшуватися.

Тому я ще раз звертаюся до українців: коли ДСНС або ж військові адміністрації закликають вжити заходів безпеки, зайвий раз не виходити на вулицю, або ж закрити вікна – це не формальність, не вимушена міра, до якої варто прислухатися. Це питання власної безпеки за здоров’я.

– Яку шкоду довкіллю завдають ракетні удари? Я читала, що під час детонації ракет та снарядів утворюється низка хімічних сполук – чадний газ, бурий газ, діоксид азоту, формальдегід тощо. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу.  

– Ракетні удари – це справжня хімічна бомба для довкілля. Коли вибухає ракета або снаряд, відбувається не просто миттєве руйнування, а цілий каскад хімічних реакцій, які буквально отруюють навколишнє середовище.

Під час вибуху утворюється величезна кількість токсичних речовин. Наприклад, під час ракетного удару по місту Південне 19 квітня 2024 року, у повітря потрапило понад 36 тисяч тонн забруднюючих речовин. Серед них:

  • 14,7 тонни діоксиду вуглецю (CO2);
  • 66,2 тонни діоксиду азоту (NOX);
  • 18,9 тонни чадного газу (CO27,3 тонни;
  • тонн летких органічних сполук;
  • 5,5 тонн твердих часток (сажі);
  • 36,4 тонни оксиду цинку.

Що особливо небезпечно – ці забруднення не локалізуються. Той же удар по Південному показав, що забруднені повітряні маси рухаються далеко за межі місця вибуху, зокрема навіть територією Молдови.

Формальдегід, чадний газ, діоксид азоту – це лише верхівка айсберга хімічних сполук, які утворюються під час вибухів. Вони не просто забруднюють повітря, а й мають довгострокові наслідки для екосистем, впливаючи на ґрунти, водойми та живі організми.

За приблизними оцінками інших досліджень, за час повномасштабної війни в атмосферу потрапило близько 1,2 мільйона тонн забруднюючих речовин. Це масштабна екологічна катастрофа, наслідки якої ми будемо відчувати ще не одне десятиліття.

Це не локальна екологічна криза, а справжня транскордонна техногенна катастрофа

– Злочини проти довкілля не обмежуються кордонами України, наскільки вони впливають на інші країни? 

– Екологічні наслідки російської агресії виходять далеко за межі України, загрожуючи екосистемам і здоров’ю населення в багатьох європейських країнах. Можу навести ряд конкретних прикладів. Перший – ситуація з Каховською греблею. Її підрив не просто знищив унікальні природні території, а й створив ризики для транскордонних водних систем. Через неконтрольований скид води та забруднення можуть постраждати водойми Півдня України та прилеглих країн, зокрема Молдови та Румунії.

Друга важлива проблема – радіаційні ризики. Наприклад, обстріли Харківського фізико-технічного інституту могли призвести до потенційного радіаційного забруднення в радіусі 10 кілометрів. За оцінками слідства, по ядерному об’єкту було завдано щонайменше 74 удари. Це створює реальну загрозу для сусідніх країн – Польщі, Словаччини, Угорщини.

Отже, війна рф проти України – це не локальна екологічна криза, а справжня транскордонна техногенна катастрофа з потенційно серйозними наслідками для всієї Європи.

За перші 2 роки повномасштабного вторгнення росії вплив на клімат перевищив річні викиди парникових газів у 175 країнах. Російська повномасштабна війна вже призвела до 180 млн тонн викидів CO2, що еквівалентно експлуатації понад 90 млн автомобілів протягом року або 260 вугільних енергоблоків по 200 МВт кожен. Лише у 2024 році пожежі знищили понад 24 тис. га лісу. Там, де проходить чобіт російського солдата, залишається випалена земля. І це підтверджені факти.

Саме тому екологічна безпека є невіддільною частиною Формули Миру, яку запропонував Президент України Володимир Зеленський. І це не просто пункт документу, це стратегія розвитку держави у воєнний та післявоєнний періоди відповідно до принципів зеленої економіки. Ми хочемо не просто відновити те, що було знищено, ми плануємо зробити це відповідно до сучасних зелених стандартів, адже для екології не існує державних кордонів. І кожна, навіть сама маленька дія, спрямована на покращення екологічної ситуації – це внесок у світову безпеку та захист клімату нашої планети.

Чи є шанс притягнути окупантів до відповідальності за екологічні злочини?

 – Яким чином зараз фіксуються збитки, завдані рф? 

– Єдиним офіційним органом, який займається фіксацією саме збитків навколишньому природному середовищу внаслідок дій рф є Державна Екологічна Інспекція України. Є медотики розрахунку різного типу збитків.

До речі, коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, то з’ясувалося, що Україна не має таких методик для воєнного часу, а ті, що є для цивільного не відповідають міжнародним стандартам. Тоді ми з колегами створили Оперативний штаб з фіксації екозлочинів рф. По суті, це було волонтерське об’єднання експертів-екологів, які хотіли бути корисними для країни. У нас не було ні бюджету, ні якоїсь нормативної бази. Я стала головним координатором Штабу і нам вдалося зібрати дуже круту та потужну команду, яка, серед іншого почала розробляти такі методики.

У нас було кілька робочих груп. Наприклад, група юристів-міжнародників вивчила усі випадки, коли країни внаслідок військових конфліктів намагалися отримати відшкодування саме за шкоду природі. Вивчили всі судові рішення, причини відмов. Все це враховувалося під час створення нових методик. У нас були міжнародні консультанти, які також допомагали в цьому. Адже створити методику – це не вся справа. Треба, щоб вона була прийняти міжнародними інстанціями, судами. росія 100% буде шукати будь-які формальні приводи, щоб не платити. А світовий досвід доводить, що стягнути з агресора відшкодування за екозбитки вкрай складно. Ми все це враховували.

Наші методики пройшли міжнародну експертизу, сьогодні вони затверджені на державному рівні. Також є чіткі алгоритми збору доказів, в тому числі зразків. Адже наші результати окупант може спробувати поставити під сумніви та знадобиться незалежна експертиза. Ми до цього готові.

Чи є в України шанс отримати відшкодування екологічних збитків у майбутньому? Як можна притягнути агресора до відповідальності за екологічні злочини, змусити компенсувати збитки?

– У першу чергу, Україні потрібен справедливий мир. Всі розуміюсь, що у випадку перемоги росії, жодних репарації та відшкодувань не буде взагалі. Тому справедливий мир, де інтереси України будуть враховані є базовою умовою. Про це неодноразово вже казав і Володимир Зеленський.

По-друге, будуть довгі юридичні процеси. Міжнародні, складні. росія буде використовувати усі можливості, щоб ухилитися від відшкодування завданих збитків. На жаль, світова практика каже, що це можливо. Особливо у сфері екології. Дії окупанта в Україні чітко підпадають під визначення “Екоцид”. Але у світі існує всього 15 країн, в тому числі й наша, в законодавстві яких взагалі є такий термін.

Ми це розуміємо і тому дуже ретельно готуємося до відстоювання інтересів України та притягнення агресора до відповідальності. Йдуть постійні консультації з нашими іноземними партнерами, міжнародними організаціями.

Крім того, варто розуміти, що подібні юридичні процеси можуть тягнутися багато років. Але Україна зі своєї сторони робить все можливе, щоб змусити окупанта в усіх сенсах заплатити за свої злочини.

– Нещодавно ви були на кліматичній Конференції ООН з охорони навколишнього середовища СОР 29. Чи обговорювали там екологічні проблеми України? 

Для мене було показовим, що серед безлічі зустрічей з представниками різних країн, а їх на заході було 190, у нас була одна незапланована. В Український павільйон завітав губернатор штату Вашингтон Джей Інслі. Це дуже поважний американський політик, якій вже понад 10 років залишається губернатором незалежно від того, хто сидить у Білому домі – республіканці чи демократи.

Пан Інслі, попри дуже щільний графік, вирішив, що він має завітати до українського павільйону для того, щоб просто висловити слова підтримки Україні та українцям.

У нас була дуже цікава розмова. Я не буду переказувати її деталі, але зазначу, що вона не була формальною. Це не був “візит ввічливості”, людина справді вважала необхідним зайти та виказати слова підтримки.

Ну і вже не секрет, що у межах COP29 Україна та США оголосили про запуск трьох нових проєктів у сфері малих модульних реакторів.

Загалом тема війни в Україні часто згадувалася як у виступах, так і у розмовах учасників заходу. Адже всі розуміють, що це не проблема України, і навіть не проблема Європи, це проблема всього світу. І наслідки цієї війни, в тому числі екологічні також будуть відчутні далеко за межами українських кордонів.

– Чи правда те, що наші союзники вже «втомилися від нашої країни»? Зокрема, цей наратив активно розповсюджує росія. Як до української делегації загалом ставилися гості цього заходу?

– Це російська брехня та маніпуляція. Чи світ втомився від варварської війни у центрі Європи, яку розв’язала росія? Безперечно. Але давайте відверто: Україна та її мешканці теж від неї втомилися. І ми, як ніхто інший, зацікавлені в тому, щоб її завершити якомога скоріше. Це не новина, про це неодноразово говорили наші дипломати, цю тезу озвучував і Президент України. Питання в тому, що мир має бути справедливим. Це принципово! Адже, коли путін каже про “мир” на його умовах, він вимагає повної капітуляції України. Це не можливо і цього не буде. Україна ж не хоче нічого чужого. Ми хочемо повернути те, що було вкрадено і відновити те, що знищено росією. І світ це розуміє. Цивілізований світ, у свої більшості, підтримує Україну.

– Знищені заповідники, забруднені води, заміновані поля, випалені ліси й величезна кількість іншої шкоди – усе це нам доведеться відновлювати після перемоги.  На вашу думку, скільки часу Україні знадобиться для відновлення екологічної рівноваги після війни?

– До повної деокупації українських територій неможливо робити прогнози щодо повного відновлення. Але точно можна казати, що на відновлення Україні знадобляться десятиріччя.

Для розуміння, лише на відновлення забруднених росією річок може піти від п’яти до десяти років. Питання розмінування, очищення ґрунту, вирощування нових лісів можуть зайняти десятиліття або більше. І це за умови, що: 1. Будуть завершені бойові дії. 2. Україна отримає необхідні ресурси для процесу відновлення.

Якщо навести конкретні факти, то, наприклад, на острові Джарилгач внаслідок військових дій знищено 2095,95 га, з них 1588 га заповідної зони.

росія знищила біозаповідник Асканія-Нова, яких знаходиться на лівобережжі Херсонщини, яка зараз перебуває під контролем окупаційних військ рф. Асканія-Нова була унікальним заповідником не лише для України, а й для всього світу. Його територія – 303 квадратних кілометри. Ми всі розуміємо, що це багато. Але на скільки? Це майже три Парижа. Це був найбільший степовий заповідник Європи.

Підрив Каховської греблі призвів до збитків на сотні мільярдів гривень. Все це повністю підпадає під визначення екоцид.

Варто розуміти, що після закінчення війни нам доведеться пройти довгий та складний шлях, щоб позбутися наслідків агресії окупанта. І тут важливо не просто відновити те, що було. Варто зробити краще, ніж було.

Україна вибрала європейський вектор розвитку, ми хочемо стати повноправним членом ЄС, для цього нам потрібно буде докорінно змінити підходи у питаннях екологічної безпеки. Все сьогодні, не чекаючи миру, ми впроваджуємо європейські стандарти у сфері екології, адже, як я вже казала, ми робимо це не для себе, ми робимо це для майбутніх поколінь українців та українок. Як би пафосно це не звучало, але ми насправді зараз закладаємо фундамент майбутнього Україні. І в наших силах зробити так, щоб Україна була безпечною «зеленою» країною. Але, першочергово, для цього потрібно завершити війну та добитися справедливого миру!

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Олени Криворучкіною, Фріпік, Pexels, відкриті джерела

Читайте також: Бюджет 2025 – чи достатньо в України коштів?

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Посилання на першоджерело