Ветеранам хочуть спростити умови ведення бізнесу: що пропонує держава

Після остаточного ухвалення Парламентом законопроєкту про ветеранське підприємництво №10258, кількість бізнесів на ринку соціального підприємництва може зрости щонайменше на третину. Цьому сприятимуть податкові стимули для ветеранів, які передбачені у законопроєкті, запровадження податкових канікул, компенсація ставок за кредитами.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

За її словами, ухвалення наприкінці жовтня законопроєкту «Про ветеранське підприємництво» у першому читанні – перший крок для, з одного боку, більш повноцінної реінтеграції ветеранів у цивільне життя, по-друге, – потужний стимул для того, щоб у сегменті соціального підприємництва зросла кількість бізнесів, запущених ветеранами. На думку Шуляк, їх кількість може зрости на третину.

«Вже проводились опитування і майже половина військових озвучують побоювання, що після завершення війни та повернення до цивільного життя їх можуть очікувати труднощі з пошуком роботи і взагалі свого місця у цьому житті», – зазначає парламентарка.

Вона наголошує, що це є однією з причин, чому наразі у Парламенті актуалізувати питання ухвалення законодавства, що має на меті створити сприятливі умови для підтримки підприємницьких ініціатив ветеранів. Як показує досвід, ветерани вже дуже часто шукають себе у підприємництві – це є одним із методів їхньої адаптації до цивільного життя.

«Ветеранський бізнес – нова суспільна норма, оскільки зазвичай це бізнес із місією. Переважно це люди, родини, підприємства, що створюють робочі місця та допомагають війську. І його розвиток у підсумку матиме позитивний вплив на розвиток громадянського суспільства загалом, посилення економічної та підприємницької спроможності громадян», – запевнила нардепка.

Один з пунктів відповідного законопроєкту, ухвалення якого у другому читанні незабаром очікують у парламенті – введення ветеранського підприємництва у законодавчу термінологію, його визначення та особливості. Право на такий статус, зазначила Шуляк, матимуть як самі ФОП або самозайняті ветерани, так і члени їхніх сімей, члени сімей загиблих ветеранів або захисників. Також це стосуватиметься юридичних осіб, понад 60% членів якої є вищевказаними особами або вони володіють не менше 60% статутного капіталу.

За словами Шуляк, інструментами підтримки таких підприємців будуть державні цільові, регіональні та місцеві цільові програм, програм розвитку для ветеранів. Це можуть бути гранти, пільгові кредити, компенсація відсоткових ставок за кредитами, підтримка у сфері лізингу тощо.

«Звісно, все залежить від умов таких програм та їхньої ефективності – і це важливе завдання для уряду, регіональної та місцевої влади. У законопроєкті вказано, що кошти на реалізацію таких програм мають передбачатися у державному та місцевих бюджетах, а фінансова підтримка ветеранських підприємств здійснюється також через Український ветеранський фонд, Український фонд підтримки підприємництва та інші бюджетні фонди та установи», – повідомила Олена Шуляк.

Вона додала, що ключовим буде також запровадження податкових механізмів стимулювання ветеранського підприємництва. Зокрема, це може бути зменшення окремих податків, податкові канікули, податкові кредити тощо. Також йдеться про спрощення бюрократії та послаблення держнагляду, наприклад під час отримання дозвільних документів, скорочення строку процедур тощо. Для ветеранів це означало б менше перепон на шляху до реалізації своїх ідей, менше бар’єрів у мирному житті.

«Ми вже бачимо, наскільки соціальне підприємництво активно розвивається у всьому світі і в Україні в тому числі. У нас вже є величезна кількість такого роду кейсів. Не можу не згадати соціальну меблеву майстерню у Львові, де працюють ветерани. Є мережа піцерій, створена ветеранами, яка працевлаштовує інших. Є кавʼярні, створені ветеранами для працевлаштування ветеранів. І багато інших різноманітних кейсів такого року. Після остаточного ухвалення законопроєкту №10258 їх значно побільшає, що матиме надзвичайно позитивний вплив як на економіку України, так і на суспільство», – резюмувала Шуляк.