Кількість працездатного населення скоротилась на 40%. Як в таких умовах планувати і втілювати велику відбудову?

Через демографічну кризу, яка стала наслідком великої війни, Україна для проєктів відбудови може застосувати ресурси іноземних мігрантів – жителів інших країн. Нині кількість працездатного населення країни знизилась на 40%, у порівнянні з довоєнним рівнем. 

На цьому наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. 

Вона пояснила, що нині на підконтрольних Україні територіях проживає орієнтовно 31,1 млн людей, тоді як до повномасштабного вторгнення нас було 37,3 млн. Близько 6 млн людей перебувають за кордоном як біженці. Переважно це молоді жінки та діти і очевидно, що далеко не всі повернуться додому.

«Це виклик не лише для відбудови, а й для самих принципів функціонування країни. Під нову реальність має адаптуватися економіка, інфраструктура, ринок праці, політика держави тощо. Тому для відновлення населення потрібно використовувати всі доступні інструменти, зокрема спрямувати зусилля держави на повернення українців з-за кордону. Втім, потрібно тверезо оцінювати шанси і допускати можливість того, що нам доведеться залучати іноземних мігрантів для реалізації проєктів у сфері відбудови», – зазначила Шуляк. 

Парламентарка пояснила, що багато розвинених країн, зокрема ЄС, у такий спосіб вирішують проблему старіння населення й нестачі робочої сили. Якщо на Україну чекає справді потужне повоєнне відновлення, то цьому процесу фактично немає альтернативи. Ключове питання – вибір вдалої міграційної політики, яка дасть змогу уникнути помилок інших країн, зауважила Шуляк. Зокрема, така політика має бути спрямована насамперед на залучення фахівців потрібних спеціальностей.

«Залучення мігрантів – одна з можливостей подолати значний дефіцит на ринку праці. Такий підхід уже використовує Румунія. Після набуття членства в ЄС та виїзду активної частини населення до західних країн вона почала залучати на низькокваліфіковані роботи жителів з країн Азії. Ізраїль свого часу залучав для робіт у агросфері працівників з Непалу тощо. В цьому немає нічого дивного – у країнах ЄС трудові мігранти зараз становлять понад 12% від усього працюючого населення», – вважає нардепка.

Станом на сьогодні, додала вона, кількість працездатного населення зменшилася на 40% у порівнянні з довоєнним рівнем. Дефіцит кваліфікованих кадрів постає все гостріше, зокрема в таких сферах, як будівництво та промисловість. Йдеться як про звичайних робітників, так і вузькопрофільних експертів.

Особливо гостро демографічна криза та відсутність достатньої кількості робітників відзначають у сфері будівництва. Дефіцит кадрів у цьому напрямку сягає більше ніж 30%. Як результат – з початку великої війни до роботи на будівництвах почали залучати громадян країн Африки та Азії. Зокрема, мова йде про Непал, Індію, Бангладеш, Пакистан та Філіппіни. 

«Пошук спеціалістів – головний виклик для 60% роботодавців. Державна служба зайнятості фіксує найбільший попит на посади у сфері обслуговування та робочі професії, такі як водії, вантажники, слюсарі. Під час відбудови проблема тільки загостриться», – наголосила Олена Шуляк. 

За її словами, важливою є перекваліфікація відповідно до нових економічних потреб. Наприклад, жінки все частіше опановують традиційно «чоловічі» професії. З 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб значна частина змушені опановувати нові сфери. Ветерани, яких уже офіційно зареєстровано 1,2 млн, також часто потребуватимуть перекваліфікації.

«Нам необхідно сфокусуватися на розвитку освітніх програм та стажувань за найбільш необхідними для відбудови та розвитку країни спеціальностями. Необхідно максимально залучати до цього процесу провідні українські та закордонні навчальні заклади, приватні освітні інституції, міжнародні організації тощо», – резюмувала Олена Шуляк.