Скільки людей повинно повернутися у населений пункт, щоб його вирішили відновлювати за кошти бюджету. У ВР пропонують низку критеріїв

Рішення про відновлення населених пунктів, які були повністю знищені в результаті російської збройної агресії, може ухвалюватись залежно від того, скільки житла там залишилося, чи повернеться туди хоча б 50% населення, яке проживало там до війни та чи буде там водопостачання, опалення та електроенергія. Це лише приклад можливих критеріїв для відбору. Наразі триває доопрацювання цього переліку, а фінальний список визначить Кабмін за підсумками цих доопрацювань.

Про це під час третього етапу публічних консультацій «Ефективна та прозора політика відновлення», проведених спільно з ВГО «Інститут Республіка» повідомила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, нині триває доопрацювання проєкту закону «Про основні засади відновлення», враховуючи пропозиції всіх стейкхолдерів.

Першочерговим завданням є розробити критерії, за якими буде визначатися статус населених пунктів, які або значно пошкоджені, або вщент зруйновані. Без цього етапу неможливо підійти до обговорення принципів їхньої відбудови та потенціалу майбутнього.

«Для створення дійсно ефективного законодавства щодо відновлення нам потрібно чітко прописати у рамковому законопроєкті, які саме населені пункти будуть визнані непридатними для забезпечення життєдіяльності населення. Тобто вщент зруйнованими. Додаткові критерії для їхнього визначення встановить Кабмін», – пояснила Олена Шуляк.

Парламентарка додала, що при підготовці напрацювань законопроєкту пропонувалися кілька варіантів таких критеріїв. Перший — певний відсоток знищеної або значно пошкодженої житлової нерухомості того чи іншого населеного пункту. Інший із запропонованих критеріїв — певний відсоток наявної критичної інфраструктури у ньому, оскільки від цього залежатиме можливість або неможливість отримання його мешканцями таких базових послуг як електроенергія, газ, водопостачання, водовідведення, гаряча вода, опалення тощо.

«Але зазначу, що над варіантами критеріїв для визнання відповідного статусу населеного пункту ми ще будемо працювати і готові дослухатись до всіх актуальних пропозицій і зауважень», – акцентувала Шуляк.

Народна депутатка зауважила, що механізм присвоєння статусу тому чи іншому населеному пункту буде ініціюватися знизу. Тобто селищна міська рада або військова адміністрація звертатиметься безпосередньо до Міністерства відновлення з проханням ініціювати перед Кабміном присвоєння своєму населеному пункту відповідного статусу. У відповідь Мінвідновлення має створити відповідну комісію, яка розгляне історію цього населеного пункту з огляду на відповідність цим критеріям. І тільки після визначення статусу буде ухвалюватися рішення щодо відновлення і того, яким воно буде — першочерговим чи ні, або взагалі рішення буде не на користь населеного пункту.

Згідно з напрацюваннями до законопроєкту про основні засади відновлення, на остаточне рішення щодо можливості відновлення населеного пункту можуть впливати:

• Ступінь розмінування населеного пункту;
• Стратегічна або економічна важливість населеного пункту для країни (важливі транспортні вузли, виробничі центри, торговельні вузли, туристичні місця, освітні та наукові установи);
• Важливість населеного пункту для місцевої громади з інших причин.

Олена Шуляк зазначила, що учасники публічних консультацій пропонували й інші критерії, які, на їхню думку, мають бути першочерговими. Зокрема, йдеться про відсоток людей, які повернуться до своїх домівок або залишаться там.

«Тобто про відсоток людей, які мають намір повернутися до населеного пункту, якщо його відновлять. Сьогодні запропонували, щоб позитивне рішення щодо відновлення ухвалювалося за умови, що у населений пункт повернеться не менше ніж 50% його мешканців. Крім цього, це повинні бути, умовно, працездатні люди. Тобто ті, хто здатен розвивати громаду, бізнес у ній, сплачувати податки. Учасники публічних консультацій запропонували, щоб їх повернулося не менш ніж 25%», – повідомила голова Комітету містобудування.

Вона додала, що окремо слід розробити критерії щодо рішення про відновлення або не відновлення для невеликих сіл. Народна депутатка пояснила: у такому населеному пункті і до війни могло не бути інженерної інфраструктури на кшталт опалення, гарячої води тощо. Також у ньому і до війни могли проживати здебільшого літні люди. Тому, якщо рішення щодо відновлення буде ухвалюватися тільки з огляду запропонованих вище критеріїв, воно буде не на користь таких сіл.

«Але це обмежує громадян, тому ці критерії ми будемо визначати і прописувати окремо. Наші села настільки ж важливі, як і наші міста. Тому відновлювати їх важливо», – підсумувала Олена Шуляк.