Перелік сфер для проведення публічних консультацій поступово розширюється. Навіщо вони потрібні і коли стануть обов‘язковими

Успішний міжнародний досвід обов‘язкового проведення різноманітних форм публічних консультацій щодо прийняття чи неприйняття важливих управлінських рішень на рівні держави, а також українських досвід їх добровільного проведення – вагомі аргументи на користь прийняття законопроєкту, який зробить цей інструмент обов’язковим і в Україні.

Нині публічні консультації в Україні добровільні, але список сфер, де їх застосування може бути ефективним, поступово розширюється. Більше того, запровадження обов‘язкового проведення публічних консультацій з питань державної політики – одна з умов отримання Україною 50 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility.

Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, в Україні сьогодні проведено масштабні публічні консультації на дві важливі теми. Перша – варіанти удосконалення державної програми компенсацій за знищене або пошкоджене в результаті російської агресії житло єВідновлення. Оскільки у світі немає досвіду реалізації подібної програми, Україні довелося напрацьовувати власний. 

«В умовах сьогодення жодній з країн не довелося стикатися з необхідністю проведення такої програми, тому створюючи її, ми рухалися в режимі першопрохідців – подекуди наосліп, набиваючи шишки. Тому щоб з‘ясувати недоліки програми і, головне, шляхи їх усунення, наприкінці 2023 року ми провели масштабні публічні консультації, за результатами яких програму досить оперативно почали вдосновалювати», – зазначила Шуляк.

Йдеться, зокрема, про право подаватись на компенсацію декільком співвласникам житла, можливість подавати заяви не лише через Дію, уточнення площі житла тощо. Але і ці зміни – далеко не остаточні, запевнила Шуляк.

За словами парламентарки, у випадку єВідновлення у публічних консультаціях, які окремо проводилися по чотирьом напрямкам – схід України, захід, південь і північ, приймали участь до 300 учасників. Це були як безпосередньо отримувачі компенсацій, виконавці програми – ОМС, а також її ініціатори на законодавчому рівні, завданням яких було зрозуміти, де програму потрібно скоригувати внесенням відповідних правок у діючий закон.

Друга важлива тема, для якої на початку поточного року проводили публічні консультації – напрацювання законопроєкту про основні засади житлової політики, прийняття якого є необхідною умовою отримання Україною 50 млрд євро по програмі ЄС.

Нове житлове законодавство має на меті вирішити питання застарілого житлового фонду, руйнації значної частини наявного, розв‘язати питання житла для ВПО, створити умови для повернення українських біженців з-за кордону, запровадити сучасну і ефективну житлову політику – зокрема, вирішити питання квартирних черг, в яких на сьогодні стоять близько 600 тис українців.

«У цих публічних консультаціях взяло участь майже вдвічі більше учасників – люди побачили, що їх готові слухати і, головне, рахуватися з їхньою думкою. Рекомендації за підсумком цих публічних консультацій, отримані за їх допомогою, нададуть вже найближчим часом. А сам законопроєкт про основні засади житлової політики, вдосконалений за цими результатами, зареєструють протягом наступних двох місяців», – повідомила Шуляк і додала, що наступною темою для проведення публічних консультацій може стати охорона культурної спадщини, осткільки проблеми в цій царині щодня поглиблюються.

За словами Шуляк, у міжнародній практиці проведення публічних консультацій – обов‘язкова норма для більшості важливих рішень на рівні держави. При цьому в Україні ця історія і досі абсолютно добровільна. Втім, Президента, Парламент, міністерства й інші органи влади та місцевого самоврядування, НБУ тощо все-таки можуть зобов’язати.

Парламентарка пояснила – йдеться про проведення публічних консультацій за участю заінтересованих сторін щодо всіх проєктів нормативних актів і стратегічних документів. Йдеться про осіб, на яких вплине прийняття рішення, прав, свобод, інтересів чи обов’язків яких воно стосується, а також інші особи, які виявили бажання брати участь у публічних консультаціях.

Відповідний законопроєкт, який дозволить залучення цього інструменту у всіх сферах – №4254, вже готовий до другого читання. Згідно з умовами програми Ukraine Facility ухвалити його Україна повинна ухвалити у першому кварталі 2025 року. Допоки цього не відбулося, лідерську роль у проведенні публічних консультацій беруть на себе парламентські комітети, зауважила Олена Шуляк.

«Кейси єВідновлення і нового законодавства щодо житлової політики показали, що такі консультації – це не боляче і не страшно, але при цьому дають базу для прийняття важливих суспільних рішень і дозволяють почути і зібрати всі зауваження та пропозиції. Більше того, у публічних консультацій є багато форм, які у світі успішно практикуються, тому в цьому році ми будемо продовжувати активне просвітництво колег-депутатів щодо необхідності якнайшвидшого розгляду законопроекту №4254», – наголосила Шуляк.

Цей закон чітко визначатиме строки проведення публічних консультацій, перелік питань щодо яких консультації мають проводитися обов’язково, формати комунікації з громадянами. Залучення громадян до публічних консультацій – запорука реалізації їх прав, а також головна умова для ухвалення прозорих і якісних рішень, резюмувала нардепка.