В Україні планують суттєво підвищити вимоги до проєктної документації на будівництво. Що змінюється

Вимоги до проєктної документації на будівництво в Україні планують підвищувати. Відповідна норма прописана у законопроєкті про основні засади відновлення, попередні напрацювання якого вже презентували у квітні. 

Відповідно до закону проєктна документація має бути розроблена з дотриманням вимог містобудівної документації, цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, вимог законодавства, будівельних норм і національних стандартів. Також важливим пунктом стане цифровізація і автоматизація процесів, пов‘язаних з перевіркою проєктної документації, яка відбуватиметься у ЄДЕССБ. Всі вказані нововведення відповідають одному з найголовніших принципів відновлення України –  «відбудувати краще, ніж було».

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

Вона зазначила, що для об‘єктів житлового та громадського призначення, об’єктів невиробничої сфери проєктна документація розроблятиметься архітектором або під керівництвом головного архітектора проєкту, для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури –  інженером-проєктувальником або під керівництвом головного інженера проєкту, а у випадку будівництво об’єктів виробничого призначення розробляється за вибором замовника архітектором/інженером-проєктувальником або під керівництвом головного архітектора та/або головного інженера проєкту.

Сам процес розроблення, підкреслила парламентарка, має відбуватись з дотриманням вимог містобудівної документації, цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, вимог законодавства, будівельних норм і національних стандартів. Для реставрації об‘єктів культурної спадщини повинна буде розроблятися науково-проєктна документація. Але для об‘єктів, які будуються на основі будівельного паспорта, розроблення проєктної документації здійснюється за бажанням замовника.

«Проєктна документація розроблятиметься виключно як електронний документ та підписуватиметься електронними підписами у ЄДЕССБ. Остання зможе автоматично блокувати затвердження проєктної документації, якщо експертний звіт на неї негативний. У випадку розробки документації на будівництво, яке відбуватиметься на територіях культурної спадщини буде автоматично повідомлятись орган охорони культурної спадщини», – зауважила голова профільного комітету.

Парламентарка додала, що підставами для автоматичної відмови у внесенні проєктної документації до ЄДЕССБ будуть:

✅ Нечинність, або невідповідність кваліфікаційних сертифікатів виконавців;

✅ Перевищення гранично допустимої висоти об‘єкта;

✅ Відсутність у складі проєктної документації розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту;

✅ Невнесені або неповні відомості, недійсні документи тощо.

При цьому, обов‘язковій експертизі підлягатиме проєктна документація для об‘єктів класу наслідків СС1, якщо вони споруджуються на територіях з складними інженерно-геологічними та техногенними умовами. Також у випадку будівництва із залученням бюджетних коштів вартістю понад 1 млн гривень і у випаду робіт з втручанням у несучі конструкції багатоквартирних будинків і для об’єктів класу наслідків СС2 і СС3.

Шуляк також підкреслила, що згідно законопроєкту перевірятиметься відповідність забудови цільовому призначенню земельної ділянки відповідно до спеціального класифікатора, відсутність у об’єкта статусу пам’ятки культурної спадщини або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, а також відповідність  обмеженням у використанні земель, зокрема:

➡️ Передбачених містобудівною документацією;

➡️ Пов’язаних з розміщенням об’єкта у межах територій, які охороняються відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»;

➡️ Пов’язаних з розміщенням об’єкта на територіях, пов’язаних із сейсмічною небезпекою.

«За результатами експертизи виготовлятиметься експертний звіт з позитивним або негативним висновком», – резюмувала Шуляк.