Олена Шуляк пояснила, навіщо для ухвалення рішень про відновлення потрібно долучати більше жінок
Реальний відсоток жінок в органах державної влади значно менший за ґендерну квоту в 40% – нині жіноче представництво на виборних посадах у межах 12%. Ґендерну диспропорцію варто виправити, якщо хочемо інтегруватись до європейської родини та підвищити якість рішень, які ухвалюються в стінах Верховної Ради. Зокрема, тих, що стосуються відновлення.
Про це під час щорічного SHE Congress повідомила голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
Вона зазначила, що Україна продовжує йти шляхом запровадження ґендерної рівності. Зокрема, про це свідчить і кількість жінок, які задіяні в ЗСУ, де нині працює більше ніж 60 тисяч українок, 46 тисяч з яких – військовослужбовці. Але таких жінок має бути більше і у законотворчій діяльності, і у місцевих радах, і на державній службі.
За словами Шуляк, до запровадження ґендерної квоти у 40% Україна йшла більше ніж 10 років, але цю зміну у 2020 році нарешті ухвалили. Однак, перші вибори – депутатів до місцевих, селищних і сільських рад, які проходили вже за нового виборчого законодавства, показали, що реальна кількість жінок, які готові обіймати виборні посади, менша.
«Я дуже схвально ставлюся до цих змін – до запровадження ґендерної квоти у 40% по виборчих списках. І я була впевнена, що на місцевих виборах у 2020 році ця квота буде дотримувались – що серед обраних на місцевих виборах депутатів жінок буде не менше ніж 40%. Але ні – у кожній раді жінок використовували як технічних кандидатів. Тобто вони з різних причин просто знімали свої кандидатури і на їхні місця заходили чоловіки. Нині є фракції, зокрема у Сумській і Харківській областях, де немає жодної жінки», – зазначила Олена Шуляк.
Парламентарка наголосила, що реальне вирівнювання ґендерної диспропорції потрібно не лише з точки зору справедливості, а і задля якості рішень, які ухвалюються на державному рівні. Зокрема, на якості рішень, які стосуватимуться відновлення України.
«Участь жінок в ухваленні рішень як на місцевому, так і на державному рівні означає підвищення їхньої якості. Це дає змогу ширше дивитися на проблему і пропонувати ширші рішення та підходи до вирішення проблем. Це важливо не ігнорувати, оскільки у нас попереду складне відновлення. Тому нам потрібні жінки не лише в політиці, але і на державних посадах, які передбачають ухвалення рішень, що стосуватимуться саме відбудови», – зауважила голова партії «Слуга Народу».
Крім того, народна депутатка зазначила, що слід також активно впроваджувати добровільні внутрішньопартійні квоти, менторство для жінок, які планують займатись політикою та очолювати змінотворення на місцях.
Вона додала, що ґендерні квоти існують у понад 55 країнах світу, а їхні розміри варіюються від 30 до 50%. Їх можуть запроваджувати законодавчо або ж партії добровільно беруть на себе такі зобов’язання. Вперше в історії жінки потрапили у парламент у Фінляндії – у 1907 році. Тоді, на перших виборах після того, як жінкам дозволили брати у них участь, у парламент потрапили 19 жінок (9,5% від усієї кількості парламентарів). Україна змогла ледь перевищити цей показник у 2014-му. Зараз у фінському парламенті 41,5% жінок. В Україні – близько 12%. Згідно з рейтингом The Global Gender Gap Report, Україна посідає 105-е місце зі 149 за рівнем політичного представництва жінок.
«Навіть зараз, після законодавчих змін, які захищають права жінок, та змін поглядів людей, участь жінок у політичному житті все ще потребує підтримки, бо зберігається великий вплив стереотипів, міфів, дискримінації та відвертого сексизму. Залучення жінок до політичних процесів в Україні – це не просто необхідність, а крок до реальної рівності», – підсумувала очільниця партії «Слуга народу».