До 50% українців вважають рівень інклюзивності у містах низьким і вкрай незадовільним – опитування
Рівень доступу у містах до публічних послуг людей з інвалідністю вважають високим максимум 3% українців. Натомість, переважна більшість громадян вказує на катастрофічну недоступність. Найгірші показники має у цьому плані Запоріжжя, більш обнадійливі у Чернігові та Вінниці. Майже половина мешканців таких міст як Київ, Львів і Дніпро вказують на низький і жахливо низький рівень інклюзивності у їхніх містах.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, коментуючи результати девʼятого всеукраїнського муніципального опитування.
Вона пояснила, що під час опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», тільки від 1% до 3% українців зазначили, що рівень доступу людей з інвалідністю до публічних послуг у їх містах можна вважати відмінним. В середньому третина опитаних громадян вважають цей рівень середнім. При чому, у таких містах як Дніпро, Київ і Харків на середній рівень вказує лише п‘ята частина містян.
«Відносно нормальні показники поки у Чернігова і Вінниці. Там вважають рівень доступу людей з інвалідністю до публічних послуг середнім 42% і 40% містян. Поганою і жахливою у цьому плані ситуацію вважають там тільки 27% і 26% опитаних», – зазначила Шуляк.
При цьому, голова Комітету містобудування наголосила, що найгірші показники інклюзивності у Запоріжжі і Дніпрі. Там рівень доступу до публічних послуг вважають поганим і взагалі вкрай жахливим 50% і 49% опитаних громадян.
У Києві, Харкові, Полтаві і Хмельницькому, за словами Шуляк, оцінюють доступ до послуг людей з інвалідністю як середній приблизно п‘ята частина мешканців. Решта опитаних вказують, на жаль, на низький рівень доступу.
Нардепка зазначає, що виправляти цю ситуацію слід на законодавчому рівні і ці зміни поступово починають реалізовуватись. Так, з 1 листопада 2023 року в Україні почали діяти нові ДБН – ДБН «Захисні споруди цивільного захисту» (ДБН В.2.2-5:2023), які передбачають і підвищені вимоги до інклюзивності. Ними зобов’язані керуватися підрядники під час проєктування, будівництва і відновлення пошкоджених об’єктів.
«Наразі реалізується прийнята урядом Стратегія безбар’єрності, набули чинності нові державні будівельні норми щодо загальної інклюзії будівель, та норми стосовно шкіл, садочків та благоустрою територій, посилено вимоги з пожежної безпеки будівель та евакуації. Цифровізація, підвищення прозорості та підзаконності процесів у будівельній галузі також сприяє дотриманню необхідних стандартів безбар’єрності будівель та інфраструктури», – розповіла Олена Шуляк.
Крім того, додала вона, підвищення ступеню інклюзивності та безбар‘єрності – один з 14 принципів відбудови України, які прописані у законопроєкті «Про основні засади відновлення», який наразі готують до реєстрації у парламенті.