Зруйновані та пошкоджені міста, критерії відбудови, спрощення держпрограм: про що говорили на третіх публічних консультаціях з політики відновлення

Які міста й села визнати зруйнованими чи суттєво пошкодженими? Як спростити процедуру подачі заявок на «єВідновлення»? За якими критеріями визначати пріоритетність відбудови того чи іншого міста? Зрештою, чи кожен населений пункт доцільно відновлювати взагалі? Ці та інші питання обговорили учасники третього етапу публічних консультацій «Ефективна та прозора політика відновлення».

Консультації проводить Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з ВГО «Інститут Республіка» за ініціативи народної депутатки Олени Шуляк.

Метою публічних консультацій є збір пропозицій щодо положень законопроєкту «Про засади відновлення України» з метою його доопрацювання. Цей законопроєкт закріплює ключові принципи державної політики у сфері відновлення, визначено органи, які здійснюють державну політику в цій сфері, фіксує обʼєкти та форми відновлення, джерела фінансування і контроль. На важливості такого законопроєкту наголошується в плані Ukraine Facility, за яким Україна отримає від Євросоюзу 50 млрд євро.

Учасники третього етапу публічних консультацій зосередилися на питаннях, пов’язаних з механізмами відбору населених пунктів до комплексної відбудови.

Олена Шуляк повідомила, що на рівні закону пропонується зафіксувати визначення «зруйнованого населеного пункту» та «значно пошкодженого населеного пункту».

«Зруйновані – це ті населені пункти, які є непридатними для життєзабезпечення населення, і які відповідають тим критеріям, які додатково встановить Кабінет міністрів. Значно пошкоджені – це ті населені пункти, які зазнали суттєвих руйнувань і, знову ж таки, відповідають певним критеріям, встановленим Кабінетом міністром», – розповіла народна депутатка.

Вона зауважила, що такі визначення необхідні, зокрема, для того, щоб спростити українцям умови користування державними програмами відновлення.

«Зараз йде програма компенсацій для населення за знищене або пошкоджене житло «єВідновлення». І якщо населений пункт визнається значно пошкодженим або зруйнованим, то можна буде дуже спростити відповідні процедури. Не потрібно, щоб виїжджали комісії на місця, не потрібно робити обстеження, працювати з чек-листами. А просто все житло у такому населеному пункті буде визнаватися як зруйноване, і людям буде набагато простіше подавати відповідні заяви на компенсацію», – пояснила Олена Шуляк.

Як приклади критеріїв для населених пунктів вона навела відсоток знищеної або пошкодженої житлової нерухомості або відсоток руйнувань об’єктів критичної інфраструктури: водо- та газопостачання, водовідведення, електричні та теплові мережі.

Під час публічних консультацій, зокрема, були надані такі пропозиції:

–       перед початком відновлення зважати на саму доцільність відбудови того чи іншого міста чи села. В основу аналізу покласти демографічний фактор: яка частина довоєнного населення планує повертатися в місто, яка частина цих людей є працездатними, а скільки містян, навпаки, бачать своє майбутнє на новому місці;

–       окрім місцевих критеріїв зважати на загальноукраїнські: наскільки важливий розвиток цієї території з точки зору розвитку всієї України. Ключовими факторами тут може стати наявність стратегічно важливих підприємств чи корисних копалин;

–       пріоритет гуманітарного розмінування при розробці планів відновлення певної громади, особливо для прифронтових та деокупованих громад;

–       створення платформи для взаємодії учасників процесу відновлення, передусім влади та громадськості. Через таку платформу експерти, науковці, громадські діячі та інші зацікавлені особи зможуть реєструватися на обговорення, громадські слухання, публічні консультації;

–       преференції при відновленні мають віддаватися громадам, проєкти відбудови яких передбачають міжнародне співробітництво. Те ж саме стосується сусідніх громад, які об’єднують зусилля для відбудови, або залучають до проєктів відновлення інші громади;

–       максимально високий обсяг відкритих даних щодо проєктів відбудови. Це полегшить комунікацію учасників процесу та дасть розуміння про відновлення у масштабах певного регіону чи всієї країни;

–       менший рівень співфінансування для деокупованих громад, оскільки вони за визначенням є менш спроможними, аніж тилові громади;

–       комплексність планів як один з ключових критеріїв визначення пріоритетності проєктів відбудови;

–       створення цифрової мапи економічного відновлення країни;

–       врахування інтересів ВПО, які не мають наміру повертатися в своє місто, а натомість бажають розвиватися в межах інших громад України;

–       збереження та відновлення культури, яка існувала в певному регіоні до повномасштабної війни.

Публічні консультації відбулися в три етапи у форматі онлайн на платформі Zoom.

До участі запрошувалися: ветерани, молодь, ВПО, маломобільні групи населення, представники органів та асоціацій місцевого самоврядування, народні депутати України, представники профільних міністерств, громадських та міжнародний організацій, науковці та експерти з питань відновлення, представники фінансових установ та антикорупційні організації, підприємці, журналісти та інші зацікавлені громадяни.

Учасники, які не змогли взяти участь в онлайн-обговоренні, мають можливість переглянути запис публічної консультації та висловити свої пропозиції в електронній анкеті на вебсайті та Facebook-сторінці організаторів. Збір пропозицій через е-анкету триватиме до 30 серпня 2024 року.