Пам’ятки Київщини: Київське море поблизу Вишгорода

Пам’ятки Київщини

Київське водосховище або Київське море, розташоване поблизу Вишгорода, – популярний туристичний об’єкт Київської області, який неодмінно треба відвідати. Київське водосховище – одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро. Запаси води водосховища, використовують для Київської гідроелектростанції, яка виробляє електроенергію. При наповненні водосховища було затоплено значну кількість сіл, переважно на лівому березі Дніпра.

Історія

Вже у 1948 році з’явився проєкт створення каскаду водосховищ та гідроелектростанцій на річці Дніпро. Головна мета створення Київського водосховища полягала у забезпеченні електроенергією населених пунктів, які на той час не мали доступу до електрики. Планувалося також створити рекреаційну зону в майбутньому.

У кінці 1959 року розпочалось будівництво Київської гідроелектростанції у районі міста Вишгород. Паралельно розпочали будівництво великого водосховища. Цей проєкт передбачав затоплення значних площ земель та поселень, багато з них мали важливу історичну спадщину. Мешканців цих поселень планували переселити в інші місця.

При наповненні водосховища було затоплено значну кількість сіл, переважно на лівому березі Дніпра. Серед них були Старосілля, Сваром’я, Ошитки, Тарасовичі, Чернин, Новосілки-на-Дніпрі, Окунінове, Новий Глибів, Старий Глибів, Бірки. Також на правому березі були затоплені кілька сіл, зокрема Борки, Толокунська Рудня, Ротичі, Домантове.

Будівництво водосховища тривало 5 років і залучало значну кількість робочої сили та потужну техніку. Під час будівництва було вивезено понад 16 мільйонів кубічних метрів ґрунту, а для створення греблі та дамби було використано понад півмільйона кубометрів бетонного розчину.

У 1964 році почалося заповнення водою цього великого водосховища, а остаточно воно було заповнене у 1966 році. В результаті близько 92 000 гектарів землі та 52 населені пункти були затоплені, а близько 33 тисяч людей змушені були покинути свої домівки.

Водосховище простягається по Дніпру від Вишгорода до села Дніпрова, по річці Прип’ять – від гирла до міста Чорнобиль, і по річці Тетерів — від гирла до села Богдана.

Цікаві факти про Київське море

Київське водосховище має різноманітні функції, такі як забезпечення судноплавства, зрошення земель, водопостачання населених пунктів і підтримка рибного господарства. Крім цього, водосховище стало популярним місцем для відпочинку та рибальства, де люди можуть насолоджуватися природою та займатися улюбленими заняттями.

Площа Київського водосховища становить понад 922 кілометрів квадратних, його довжина приблизно 110 кілометрів, а ширина коливається від 3 до 12 кілометрів. Найбільші глибини, досягаючи 15 метрів, знаходяться біля греблі, середня глибина становить 4,1 метра, а мілководдя до 2 метрів займає майже половину площі водосховища.

Опис

Територію Київського водосховища можна розділити на кілька ділянок, кожна з яких має специфічні риси. Так, дніпровське плесо (ред. – відносно широка та відносно глибока ділянка русла річки), розташоване вздовж русла Дніпра вище злиття Дніпра і Прип’яті, дуже мілководне. Це властиво й прип’ятському плесу, що тягнеться уздовж русла Прип’яті вище її гирла. Верхні, або руслові, частини даних плес – річки з дещо уповільненою течією і підвищеним рівнем води. За своїми особливостями вони мало відрізняються від ділянок Дніпра і Прип’яті, розташованих вище зони водосховища.

Нижні, розширені частини плес мають озероподібний характер. Їхні мілководні ділянки (до 3 м) рясно заростають річковими рослинами й водоростями. Води прип’ятського плеса відрізняються від вод дніпровського – кольором, що пояснюється підвищеним вмістом гумінових речовин (ред. – природні органічні сполуки, що становлять від 50 до 90 % органічної речовини торфу, вугілля, сапропелів та неживої матерії ґрунтових та водних екосистем). Тетерівське плесо також мілководне. Але вплив вод Тетерева на водний режим, а також рослинний і тваринний світ водосховища менш відчутно, ніж Дніпра та Прип’яті. Це обумовлено різною наповненістю цих річок. З водами Тетерева у водосховище вноситься певна кількість речовин органічного походження з побутових і промислових стоків, що викликають цвітіння води.

Основне плесо водосховища, розташоване нижче місця злиття Дніпра з Прип’яттю, можна розділити на три частини. Нижньою межею верхньої частини основного плеса є село Страхолісся. Тут мілководдя глибиною до 3 м займають майже 3/4 всієї площі. Вони рясно заростають рослинністю і нитчастими водоростями. Ця частина основного плеса перебуває під великим впливом верхніх Дніпровського і Прип’ятського плес. Ось чому багато властивостей води по лівій стороні схожі з властивостями дніпровських, а по правій – прип’ятських вод.

Нижньою межею середньої частини основного плеса є Рудня-Толокунська. Ділянка глибоководна. Площі з глибинами до 3 м становлять трохи понад 1/3 площі. Властивості води залежать від змішування вод верхньої частини основного і Тетерівського плес. Нижня частина основного плеса, що тягнеться від села Рудня-Толокунська до греблі, найглибоководніша. Мілководдя становлять незначну частину, тому рослинність розвивається слабо.

Гідрологія

Протягом року рівень води водосховища змінюється. Він знижується з січня до середини березня, потім унаслідок надходження паводкових вод підвищується до середини квітня, після чого знову падає протягом квітня-червня. Його підвищення спостерігається лише на початку зими, що обумовлено осінніми дощами, а потім рівень води знову знижується. Залежно від режиму рівнів у водосховищі розрізняють осушувану зону і зону постійного затоплення. У межах осушуваної зони виділяють дві підзони.

• Підзона тимчасового затоплення виражена тільки у верхній частині водосховища. Вона затоплюється з середини березня до кінця червня. На її території розвивається лугова рослинність.
• Підзона тимчасового осушення розташована нижче попередньої. Ці території звільняються від води тільки на початку вересня, у зв’язку з осіннім зниженням її рівня. Вони заростають переважно земноводною рослинністю.

Водообмін водосховища здійснюється 9-12 разів на рік і залежить від обсягу води, що надходить з Дніпра і Прип’яті. У період паводка (квітень-травень) водосховище мало відрізняється від річки. Лише з встановленням річної межені (ред. – період внутрішньорічного циклу, протягом якого в річці спостерігаються найменші рівні й витрати води) в Дніпрі (кінець червня-липня) проточність водосховища знижується, воно приймає озероподібний вигляд. Швидкість водообміну в червні-липні впливає на розвиток «цвітіння» води: при гарній проточності в поєднанні з невеликою похибкою водної маси і з деякими іншими факторами «цвітіння» води розвивається меншою мірою, ніж при слабкій проточності і більшого прогрівання води.

Характерною особливістю Київського водосховища, розташованого вище всіх інших дніпровських водосховищ, є те, що навесні виникає велика різниця рівнів між верхньою частиною водосховища і його основним плесом, яка може досягати 1,5-2 м. Улітку вода прогрівається до +24°C. Крижаний покрив встановлюється в грудні-січні і тримається до середини або кінця березня.

Як дістатися?

Київське водосховище розташоване між Київською та Чернігівською областями на річці Дніпро. Для доїзду сюди можна скористатися рейсовими автобусами, які прямують до сіл, розташованих уздовж його берегів, таких як Нові Петрівці, Лютіж, Козаровичі, Ясногородка, Сухолуччя. Також зручно дістатися до Київського водосховища та навколишніх сіл власним автомобілем по дорозі Р02.

Читайте також: Пам’ятки Київщини: Церква Святих Бориса та Гліба у Вишгороді

Фото: з відкритих джерел.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.