Скільки військ втратила РФ під час наступу на Харківщині в травні

Нині фронт у цьому регіоні стабілізувався, а підконтрольні РФ території є фрагментованими

ЗСУ

ЗСУ. Фото ілюстративне

Джерело: Генштаб ЗСУ

Під час наступу в Харківській області у травні Росія втрачала по тисячі військових загиблими щодня. Про це під час спілкування з журналістами розповів посадовець НАТО на умовах анонімності, повідомляє “Європейська правда”.

Посадовець зауважив, що “здобутки” в Харківській області дісталися РФ “досить дорогою ціною”.

“Росія, ймовірно, зазнавала втрат майже по тисячі осіб на день у травні, що є досить астрономічною цифрою. Йдеться саме про загиблих”, – сказав посадовець.

Щодо ситуації на Харківщині, то представник НАТО сказав, що РФ не змогла створити буферну зону, про що заявляв диктатор Путін.

Нині фронт у цьому регіоні стабілізувався, а підконтрольні РФ території є фрагментованими. Тож, зауважив посадовець в кінцевому підсумку, “перемоги Росії на цьому напрямку будуть обмеженими”.

Україна зупинила російську армію на Харківському напрямку

Варто нагадати, що саме в травні Україна стабілізувала наступ окупантів на Харківському напрямку. Імпульс Росії стримав український опір.

Як зазначалося у зведенні Міністерство оборони Великої Британії, росіяни продовжували атакувати Вовчанськ, а ЗСУ відбивали більшість атак.

У розвідці додавали, що окупанти, ймовірно, контролювали село Бугруватка на півночі Харківської області і намагаються встановити контроль над сусідньою переправою через річку Сіверський Донець. Це загрожувало флангу та тилу українських сил, що обороняються у самому Вовчанську.

А вже на початку червня Збройні сили України контратакували росіян у Вовчанську на Харківщині та відбили кілька кварталів. Про це повідомляв експерт BILD з аналізу відкритих даних Юліан Рьопке.

Аналітик вказував, що в середині травня російські війська зайняли північну частину Вовчанська Харківської області та кілька центральних кварталів. Тоді ж українським воїнам вдалося частково вибити ворогів із центру.

Посилання на першоджерело